1
Тож за праведністю царюватиме цар, а князі володітимуть за правосуддям.
2
І станеться кожен, як захист від вітру, і немов та заслона від зливи, як потоки води на пустині, як тінь скелі тяжкої на спраглій землі.
3
І не будуть заплющені очі видющих, і слухатимуть вуха тих, які слухають!
4
І знання розумітиме серце нерозважних, а язик недорікуватих поспішить говорити виразно.
5
Не будуть вже кликати достойним глупця, а на обманця не скажуть шляхетний,
6
бо глупоту говорить безумний, а серце його беззаконня вчиняє, щоб робити лукавство, та щоб говорити до Господа слово облудне, щоб душу голодного випорожнити й напою позбавити спраглого!
7
А лукавий лихі його чини: він лихе замишляє, щоб нищити скромних словами брехливими, як убогий говорить про право,
8
а шляхетний міркує шляхетне, і стоїть при шляхетному.
9
Устаньте, безжурні жінки, почуйте мій голос, дочки безтурботні, послухайте слова мого!
10
Днів багато на рік ви, безтурботні, тремтітимете, бо збір винограду скінчився, а згромадження плоду не прийде!
11
Тремтіть, ви безжурні, дрижіть, безтурботні, роздягніться, себе обнажіть, опережіться по стегнах!
12
За принадні поля будуть битися в груди, за виноградник урожайний.
13
На землі цій народу мого зійде терен й будяччя, по всіх домах радости спаленина, на місті веселому.
14
Бо палац опущений буде, міський гомін замовкне, Офел та башта навік стануть ямами, радістю диких ослів, пасовиськом черід,
15
аж Дух з височини проллється на нас, а пустиня в садок обернеться, а садок порахований буде за ліс!
16
Тоді пробуватиме право в пустині, на ниві ж родючій сидітиме правда.
17
І буде роботою істини мир, а працею правди спокійність й безпека навіки.
18
І осяде народ мій у мешканні спокійнім, і в безпечних місцях, і в спокійних місцях відпочинку.
19
І буде падати град на повалений ліс, і знизиться місто в долину.
20
Блаженні ви, сівачі понад всякими водами, що відпускаєте ногу волові й ослові на волю!
